Домініканський собор і монастир

Один з найдавніших і найзагадковіших об’єктів давнього Львова. За традицією тут розташовувався палац князя Лева, який подарував його своїй дружині – угорській королівні Констанції після одруження у 1247 р. Констанція, будучи римо-католицького віросповідання сприяла діяльності ордену Домініканців, яким невдовзі перейшов увесь ансамбль колишнього палацу разом зі святинею при ньому. Останні архітектурні дослідження відкрили загадкові конструкції, включені у мури теперішнього монастиря, які важко інтерпретувати інакше, аніж залишки репрезентативної резиденції правителя. На цій легенді побудовано одну з найпопулярніших на сьогодні експозицій Музею історії релігії, що зайняла підземелля Домініканського монастиря. Костел Божого Тіла Домініканського монастиря створений під керівництвом Яна де Вітте – коменданта фортеці Кам’янець Подільський – котрий уславився однак як неперевершений зодчий. Передісторія костелу сягає ХІІІ століття, коли на місці сучасного пресвітерію костелу стояла святиня Петра і Павла (за іншою версією – Покрови Пресв. Богородиці). Готичний костел Божого Тіла, що споруджувався упродовж кінця ХІV – середини ХV століть, простояв до 1745 р, коли його розібрано через аварійний стан. Підземелля костелу, що служать зараз фондами Музею історії релігії мають унікальні для Львова конструкції: стіни та склепіння, муровані з тесаних блоків каменю з досконалими формами і пропорціями. Інтер’єри цього приміщення можуть розкрити найдавніші та найбільш загадкові етапи розвитку Львова під час княжої доби та Королівства Руського, а також, історію домініканської місії поч. ХІІІ ст. на Русі.